Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Не судите строго, братва, но если я начну раскидывать на фронт всю свою историю, как я попала в эту забойную тему с закладками и плющитом, то даже некоторые настоящие наркоманы отдохнут. Моя биография - один большой треш, и я бы это аплодировала, если бы была в силах. Но такова судьба, братцы, пришлось мне переспать с амфой и марцефалем, обдолбаться ими и поверить, что это найс. Честно говоря, я до сих пор не до конца понимаю, как я смогла так долго оставаться в этом чертовом круге наркотиков, и еще работать стриптизершей! Да, да, вы не ослышались, чуваки, я была путаной, и я вам скажу прямо - без толстой кучи гаша я бы эту работу не вынесла.
Давай начнем сначала. Было это пару лет назад, я тусовалась с чечиком, который был настоящим поклонником закладок. Всегда находил у него новые связи и прикольные поджиры. Однажды, устав от обыденности, он говорит мне: "Дорогая, я знаю одну с-х-е-м-у лабораторию, где делают просто супер амфу. Будешь после нее весь в плюще, фрики будут на тебя рот открывать!"
Ну что я могу сказать, братцы, я была неистово заинтригована. Решила согласиться на это приключение. Все нюансы организации закладки решил мой чечик. Нас было несколько человек, и мы отправились на место действия. Увидев эту лабораторию, я потеряла дар речи. Надо было видеть, какие парни там разворачивались! Все настолько профессионально, что казалось, будто мы в другом измерении.
Они работали как швейцарские часы, доставали амфу, которую они делали из марцефаля, и начинали собирать закладки. Одна закладка, две закладки, и казалось, что вокруг меня начало происходить что-то невероятное. Закладки превратились в живые образы, они танцевали перед моими глазами и смеялись, словно дураки. Не знаю как они это делали, но мне показалось, что я сама стала одной из закладок.
После волшебства с закладками, пришло время обдолбаться этим безумством. Я чувствовала себя королевой, и даже в обычный день на работе я могла стоять перед зеркалом и замечать, как мои пикантные движения становятся еще более чарующими.
Конечно, мне приходилось работать ночью и зачастую надевать самые откровенные костюмы, но каждая танцовщица знает, что нужно жертвовать ради своей мечты. И я тоже мечтала. Мечтала стать одной из тех звезд, которые сияют на пищалке и зарабатывают неприличные деньги. И амфа мне в этом помогала.
Но каждый наркотик имеет свою цену, и на самом деле моя цена была очень высока. Я начала терять себя, свою искренность и жизнерадостность. Люди, с которыми я тусовалась, были все больше похожи на зомби. Мы пребывали в постоянном плюще, и это было непонятно, что они говорят, и что я отвечаю.
Я не заметила, как стала зависеть от амфы. Она стала моим компаньоном, без которого я не могла прожить ни одного дня. И в этот момент я поняла, что удовольствие, которое она мне приносит, уже не стоит таких жертв. Я решила, что пора оставить этот нереальный мир закладок и плюща.
Процесс отказа от наркотиков оказался еще тяжелее, чем я ожидала. Я пережила несколько мучительных месяцев, но с каждым днем становилось легче. Я постепенно возвращала себе искренность и радость жизни, а также нашла более здоровый способ заработка. Я делюсь с ними своим опытом и пытаюсь помочь им вырваться из этой жестокой сети. Жизнь дала мне шанс исправиться, и я собираюсь использовать его на все сто.
И так, мои дорогие, если вы оказались в подобной ситуации, не отчаивайтесь. Бейтесь за свою свободу, верьте, что можно измениться. Выше голову, братцы, жизнь настолько крута, что не стоит тратить ее на глупости и пустые мечты. Найдите свою цель и идите к ней, даже если по дороге будут всякие гавные друзья и искушения.
Так что, за тех, кто еще в плену наркотиков, я скажу - не сдавайтесь, друзья! Глупо теряться в этом безумии, когда есть так много других возможностей. Жизнь несет в себе гораздо больше, чем плющ и обдолбанность. Выше голову и идите вперед, ведь только так вы достигнете своих целей и станете крутыми ребятами!